ну яу?

Як ви думаєте,чи має право на життя такий початок для нової книги?В інтернеті вчора знайшов!

                                     Степан Косенко

 -Жінко, ну де ти там? Давай швидше ато прохолоне!

Малий Степан дуже любив такі моменти.Вся його невелика сім*я збиралася на подвір*ї біля маленької солом*яної хатинки в якій жили.Сьогодні на вечерю була простенька козацька соломаха,та не це головне,адже ще маленький Артем, хоча й не мав можливості вивчати астрономію  все одно з захопленням дивився на зорі.В такі моменти він згадував розповіді свого старенького дідуся який брав участь ще у походах Сагайдачного.Він і сам мріяв про кар*єру полковника чи хоча б сотника на службі у козаків.Відверто  захоплюючись ними, хотів стати саме таким!Саме в них він бачив справжніх , хоробрих та відважних лицарів,

…Знов і знов він повертався до своїх мрій.Він уже знав що з повноліттям вітпавиться на Січ,але до цього ще потрібно було дожити,адже напади татарських чамбулів мало що залишали по собі.І це справді наводило жах.Тижнів три тому,напали на сусіднє селище-Брід,що недалеко від Вербинця,рідного селища Степана, та його прадідів аж до четвертого коліна!більшість з яких були козаками та ще русичами,чим він безумовно пишався.Народився Степанові року1634……